Двi мушки

Наталия Вербицкая
У віконце якось зранку
Крізь відчинену фіранку
Залетіла пара мух.
Перша другій каже:

- Ух! Подивися: просто клас!
Тут давно чекають нас!
Ми ще тільки залетіли,
А для нас вже й стіл накрили!

Затремтіли в мух серця:
Повна миска холодця,
Різні ласощі, ковбаси,
Риба смажена і зрази,

З майонезом вінегрет…
От банкет вже, так банкет!
- Закружляли, задзижчали:
От попали, так попали!

І наїстись,і напитись!
Чом,скажи,не веселитись?
Підлітають аж до стелі
Ситі мухи і веселі!

Раптом чує одна муха,
Як гукає її друга:
- Я попала в павутину,
Порятуй, а то загину!

Та немає коли мусі
Приділити час подрузі,
Бо знайшла вона десерт-
Запашний солодкий мед.

Верещить нещасна муха:
- Чи тобі заклало вуха?!
Та ж й уваги не звертає,
Ще й тихенько промовляє:

- Що ж ти зробиш, така доля…
А мені тепер роздолля:
Мед, що в кухлику на дні
Весь залишиться мені!

Їла, їла мед той муха
Та й втопилася по вуха:
Ні туди,а ні сюди…
- Порятуйте від біди!

В жасі муха лементує.
Та ніхто її не чує…
Бо на стелі павучки
Догризають кісточки,

Що лишились від  подружки
Так і згинули дві мушки...