обійму теплом тебе
загорну у сміх
скрики до безпамяті
пломінь рук твоїх
знав би ти всі спогади
що тамує кров
заповив би пломенем
і кохав би знов
і горів би поночі
в вирі почуттів
солодко і боляче
як лиш ти умів
взяв би разом всю мене
вкинув у любов
у мандрівки стогонів
у скипілу кров
знову ніччю заслане
небо наших втіх
скрики до безпамяті
пломінь рук твоїх
листопад 2011