Гарячий чай розлитий на столі...
Троянди вже зів'ялі-ледь ще дишуть.
Надворі сонце впало до землі,
Тепер його вітри розлук колишуть...
Солодкий присмак щастя на губах,
Сміється мокрий дощ вночі над містом.
Я загубилась у твоїх словах,
Які в душі плели із сліз намисто...
Твої листи вже час не сколихнуть-
Там чорним на папері правду вбито...
Втечи вночі й забрати не забудь
Любов і чай. Я більш не хочу пити...