Чую, старі слова; мабуть, ще з моїх пра-пра-пра когось чи й усіх?
Це ж вони, знову: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня??
Бо гулі-гулі голубам, а дулі й кулі — ворогам???
Вікопомним каїнам!
Яничарам-виродкам!!
Та рідненьку й Богу Неньку — не оддам й не продам!!!
і співаю Шану я...
Ненечці й з торбАми!
а й Тому, Хто Нагорі:
ні; у решті з нами?
виспіваюся, замру...
далі що й співати!!
"Ще не вмерла", як я мру:
й найрідніша ж; Мати??
чи й безсмертніш Її муки —
й заспіваніш воля!!!
й душа репаніш за руки —
й надлЮдська недоля???