Я ненавиджу

Костинский Андрей
Я ненавиджу все, що торкалось тебе –
Оці віти, цю стежку, це схилене небо,
Твою тінь я ненавиджу теж відтепер,
Коли взнав, що вона може бути від тебе.

І коли ти попросиш – пробачу небес,
І стежини провину, і схилені віти…
Та не зможу пробачити тільки себе,
Бо не можу для тебе цей світ замінити.