чи торкався хтось тебе глибше, ніж так – по шкірі,
чи ділив перейми твоїх галюцинацій,
чи хто слухав з тобою крихкі голоси у шпаринах мереживних стін?
з ким ти судомилась в такт, під хитання пульсу?
з ким ти бувала довше, аніж до ранку,
і чию ти кусала простягнуту спину на знак свого щастя?
і кому із анархів носила ти прапором чорним волосся?
ти для когось
колись
називалась фатальна Долорес,
у надламах зап’ястків ховаючи запах спокуси?
скажи мені «так».
я хотіла би думати,
що так пусто
лише у мені,
а не в кожному тілі
навколо мого полюса.