Я згадую
Ізмислію себе
З нарічного
Бо ріками плелося
Через все-хутір
Сонцем зайнялося
В воді вужів
І там
Мов скалки – Див
Туди дивись
Спроможеш трохи неба
Дивись туди
Розхлюпуйся весні
Ловись собі із дива і до себе
І трошечки усміхнено –мені..