Мінлива тема ледве промайне –
Знов на заваді ця короткозорість!
І ніччю – тінь, і переможна кволість,
Безладне все – і безміру сумне.
Космічний морок і життя земне,
На манівцях розтане неповторність.
Морочливих видінь пророча совість
Лиш буквопадом змореним війне.
Народження із тиші і тривог,
Дорога, відчуття і – монолог,
Зухвалість бігу, полум'я чи штиль.
І хто є хто, коли і як постав,
Зі скринь епох яких перлин дістав,
Коли вздовж форм, сюжетів – власний стиль.
=============================================
Переклад Вера Свистун
http://www.stihi.ru/2011/12/08/68
Мелькнёт изменчивая тема - пусть!
И вновь помехой эта близорукость!
И тень - как ночь, о слабости - ни звука,
Неразбериха и без меры - грусть.
В космической пыли земля плывёт,
Окольный путь - неповторимость прячет.
Видений хлопотных пророчество, удача -
Усталым буквопадом колыхнёт.
Из тишины рожденье и тревог,
Дорога, ощущенья, монолог,
И бега дерзкого огонь иль штиль.
И кто есть кто, когда и как возник,
За жемчугами в ларь эпох проник,
Когда вдоль форм, сюжетов - твой лишь стиль.