В морозному лютневому повітрі
Уже бринять весни солодкі ноти,
Змішались сніг і зелень, як в палітрі
Й птахи вертаються у ріднії широти.
Якби вони уміли розмовляти
І зрозуміли мене ці птахи малі,
То я б не забарилась запитати:
Чом тягне їх до рідної землі?
Невже на чужині жилося їм не краще
І що їм не сподобалося там?
Чому там не лишаються нізащо
- Настільки вірні рідним всі хатам?
Та пролітають, вскидуючи крила
Оті птахи, і хоч не встигла їх спитати,
Здається, я і так все зрозуміла
- Я теж не хочу край свій покидати!
І якби навіть мала сірі крила,
Пташиною у небеса здіймалась,
То ненадовго може б полишила,
Та завжди в рідну хату поверталась.
2011