Тихо…
Повітря, як мокра вата,
Важке і холодне. Вранці
Стоять мовчазні дівчата
Невпевнено на зупинці.
Важко
Вдихати густу вологу
Дивитися крізь тумани,
Що всілися на дорогу,
Й чекати із неба манни.
Завтра
Нарешті накриє снігом
Всі ями і бруд. По писку
Б’є вітер новітнім ігом,
Чи здертим з вітрини списком.
Сумно…
Сміються лише афіші,
Білборди, рекламні пані,
У душах порожні ніші
І в келихах лиця п’яні…