Знов благаю долю,
Щоб не жартувала..
Та шляхи в неволю,
Щоб позачиняла.
А моє кохання,
Зради не пізнало,
Сонячне вітання,
В ранці рятувало.
Та щоб люди добрі,
Поруч завжди були,
Чесні та хоробрі,
Мову гарну чули.
Жив лісовий шепіт,
Та зіркові ночі
І казковий трепет,
Мов пісні дівочі…
Жереб вибирає,
На щастя домівку,
Та Господь шанує,
Рідну Шепетівку…
Автор Геннадій Сівак.
5 січня 2012 року.