Мистецтво досконале
та красиве,
Коли велике зрозуміле,
та правдиве.
Успіх Талантів
й Шанувальників
В руках у Грошей
та Начальників.
Який чудовий
симулянт.
Як симулює свій
талант!
Життя визначних
людіів
В справах давно
минулих днів.
Істина скромна
й відверта,
І вона -
завжди конкретна.
Дивовижні є супутники,
нерозлучні їх професії.
Без мелодії - ні музики,
а без думки - ні поезії.
Талановито, вміло…,
рулади, антраша,
Співає в балеті тіло,
а в опері - душа.
Нема прекрасніше
союзу,
Якщо ти жінка і чудова
Муза.
В щасливу мить вірші народяться самі,
І будуть довго, довго жити…
Якщо відвертими словами
Зуміють у людей сльозу пробити.
Щоб їх прийняти,
І навіть полюбити,
Вірші, як і вино,
Повинні ще перебродити.
Напевно сенс поезії простий,
Коли відкриєш щось для себе,
То розумієш серцем і душею,
Побачиш Я під кожною строфою.
Талант майже завжди в ціні,
Та часом вартість його-півцарства.
І пропадає він без вини,
Бо грошей нема у «Государства».
Можливо ,що закон природи
Нараз відкрив недавно сам:
Вода –притягує воду,
А гроші-тягнуться к грошам.
Оплески,радість і сміх,
Шампанське,цукерки,рози…
Та крізь нечуваний успіх,
Небачені прольються сльози.
Життя коротке, це багатьом відомо.
Досвід оманливий, судження важкі.
Тільки мистецтво в історії вічно,
Все друге та інше - в руках суєти
Творив,страждав,
кінець старанням.
І ось фінал-
самовидання.