львiвський трамвай

Галина Танай
дівчинко,
ти би хотіла кохатись в трамваї?
я цілуватиму
від безсоння розкосі очі,
чутиму пальцями,
як здригаються твої хребці.
дівчинко,
ти би хотіла кохатись
у серці
австрійського металобрухту?
хочеш – тебе розіпну
під написом «ахтунґ»?
плечі й коліна.
єдина причина й мета -
ти. закуси собі губи
солоніше, глибше.
ти не соромишся стогонів,
наче свята.
дівчинко, львівські трамваї
створено богом
для тих, у чиїх горлянках
хрипить гіркота,
для тих, хто уміє
красиво і гучно кінчати
й до дрожу боїться сказати
«кохаю. так.»