Серпом вирізбляється Цар
такий юний, що нема йому віку
а вже вигляда на роскоші
своїх врожаїв
на щомісячну повінь
ораній, сівби,
й першіптування нічного зеленого жита
Усе в його погляді-власті
що росте у душі сокровенно,
а в Ярила пишається красно
Величайся Василіє-Ладо!
прокладай усім стежички в душу!
