полюса полюси

Иванна Яновская
        я еще помню те времена
Когда утро тебя отнимало
И без капли жалости
Отдавало в чужие руки
Отпускало.
я стояла молча на балконе
подобна сломанному кораблю
без остатка проклятых ироний
с сотнями несказанных люблю

оставался только  запах дыма
Ну и see  you  (так ,для красоты)
время быстро било по часах
Мы с тобой- два разных полюса
Нам друг друга больше не найти.

        ****************

Я ще пам"ятаю ті часи
Коли ранок тебе забирав
віддавав в чужі руки без краплі жалю

               
я стояла мовчки на балконі
Жодних необдуманих іроній
Жодного нестерпного «люблю».

Після тебе залишався запах диму
І ще «see you» просто,для краси.
Не звикай,не треба (ти просив)

розгубивши залишки в рутині
Ми як два далеких полюси
Недосяжні. і недопустимі.