Сніг – лебединий пух
Рукавички. Теплий кожух…
Сани. Діти. Сміх і мороз
Ця зима – диригент-віртуоз
Сипле пух – перехоплює дух
Має голос вона, має слух
І знеболювальне, наркоз,
Героїну - чимало доз.
А мені, а мені від зими
Помережані килими,
Більше світла, менше пітьми,
І людей не сліпих, не німих.
Попросила б у неї ще
Аби мiй залюляла щем…
Колискову її
Тихо слухаю
Як на рани мені
Пухом дмухає.
2012