Що знає світ наш про любов?
Короткі фрази - більш нічого:
"Від неї застигає кров",
"Вогнем палаєш ти від того"...
Хтось порівняє із дощем,
Від сну що збудить враз, миттєво.
Назве калиновим кущем,
Що прикрашає цвіт травневий.
Комусь гіпноз, комусь дурман,
Для когось снігова лавина.
А є такі, що мов гурман,
Її вживають наче вина.
Любов без слів - любов в словах.
Кажи, як хочеш - все можливо.
Любов в серцях чи головах:
Коли ти любиш - не важливо...
Любов - це мить, це щастя час,
Де не в ладах ти з головою,
Де спати можеш через раз,
Не розумієш, що з тобою.
Любов - це посмішка проста
Серед буденності складної.
Це найблаженніша верста,
Де можеш бути сам собою.
Це наче озеро в пісках,
Серед нещадної Сахари;
Звичайний дотик у руках,
Що піднімає понад хмари.
Мільйони слів і сотні фраз
Мовчати можна, бо кохаєш.
І серце, вільне від образ,
Одним лиш поглядом покажеш.
Любов - то щирість почуттів,
Де "так" - це "так", а "ні" - це "ні".
То є веселка відчуттів,
Нема де місця для брехні.
Це коли знаєш про дзвінок
За мить до того, як він буде;
Коли плетеш зі слів вінок
І певен - його не забуде...
Коли водночас чутно сміх
І в унісон лунають сльози,
Коли ви падаєте в сніг,
Коли лякають літні грози...
Це просто все твоє життя,
Але вже з міткою "кохаєш".
Це твій квиток у забуття:
Віднині ти тепер літаєш...
То що ми знаєм про любов?
Короткі фрази - більш нічого.
Кажи щодня це знов і знов.
Живи й люби - радій з нового!...