Якби я міг вернути місце й час,
Хоча б на мить, на прожиту хвилину,
Я не змінив би світ, що був до нас,
А лиш дивився б на свою перлину...
Вона одна для мене - цілий світ;
Хоча сама, можливо, це не знає.
Краса її - немов калини цвіт,
Від голосу ж в мені усе палає.
Живу лиш тим, що знаю: вона є!
Нехай не поруч, але відчуваю:
Її життя - мені життя дає.
Люблю її... Й за це себе картаю.