Убий презіка-підараса, убий зека-ананаса
Настала пора і мусимо ми
Повстати, бо немає вже часу,
Бо до влади прийшли бандюки й брехуни,
Злодії, наперсточники й свинопаси.
Украли державність і склали до ніг,
З нас п’ють кров, як вампіри,
Щоб Їхній пахан, прибитий яйцем,
Міг вести нас до рабської прірви.
Бандитом він був, бандитом і є
Тепер вже глобального класу.
Бо вже не шапки, а мільярди краде –
Убий ж, не вибачай підарасу.
За те, що Вкраїну будує для жидів,
Спаплюжив заповіти святого Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Не терпи, убий підараса.
Табачніки правлять свій відьомський бал,
Чорною хмарою насувається сатанинська раса.
Ми знову стали раби й малороси-хохли –
Убий ж зека-презіка-ананаса.
Тебе не забуде Вкраїна ніколи,
Це Твій Подвиг - шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш баньдюка-підараса.
Нема в нас святішої зараз мети,
Для діточок … іншого спасу!
У Бога прощення піди попроси
І заради них - вбий підараса.
Бо коли на тарілочці нас подадуть
Жидам, що вже плямкають ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Тепер убий баньдюка-підараса!
(ReMake на вірш Юрія Винничука: редагував Лесь Кавун)