Стою богиней
у обрыва:
Весь мир -
у ног.
Сквозь флёр
тумана
я вижу плоть,
дышащего
надрывно,
зовущего так жадно,
океана.
Душа,на миг
стихий
коснувшись,
Свободной птицей
вниз покорно
Летит, от счастья
задохнувшись,
В объятья
Синего
Дракона.