Долюбити тебе за всіх,
хто не встиг чи не захотів,
виціловувати ранній сніг
на долонях твоїх світів.
Шепотіти гіркі слова
Крізь кордони, і час, і сум,
Все, чим суща і чим жива,
Я назустріч тобі несу.
Не тому, що туман, і ми
Заблукали серед зими,
Хтось червоную нитку втяв –
І закінчується життя,
Але сльози гіркі оці
Перев’язують два кінці,
І підуть за ним назирці,
І триматимуть у руці
Те, що долею називали,
І так лагідно виплітали…
Але хтось чогось так і не зміг –
І залишився ранній сніг,
Що цілунком ночей безсонних
Золотіє на скронях.
3.01.2012
