***

Розіпнули мою душу на хресті печальних дум.
Поселився в моїй хаті сірий сум.
І не хоче покидати, і шепоче про сумне.
Це, мабуть, печальник полонив мене.

Не цвітуть в саду чершні- не весна.
І веселки через небо все нема.
Загостилась в серці осінь і дощить
скімлить вітер і болить-болить-болить.

Ти постукай у віконце на зорі- і розбуди
простягни мені у росах оберемок лободи.
Та наперехрест веселки серед неба простягни-
 обіруч по ним злетим з тобою ми.