Сонаты эхо... Перевод с украинского

                           
                                     Марк Либерман  - перевод мой с редакцией Автора

                                       
 Покой зимы.  Земля под снегом в коме.

Архангелы сметают звёздный лёд.

Дыханье в горле застревает комом

И тень моя меня не узнаёт

И прячется по уголкам укромным.

Мгновенно тает в сумраке скоромном

Охапка света в дрогнувших руках

Сонаты эхом, сгинувшим в веках,

Как память о тепле и летнем ливне,

О запахах, что нам дарила липа

В июльском Обмороке от грозы…

Оцепенели времени весы,

И лета тень никак заснуть не хочет

В объятиях седой холодной ночи.

                                    
Оригинал:


Зимова тиш. Суцільна повінь снігу.

Архангели метуть зіркову кригу,

І подих в горлі колом застряє,

І тінь моя мене не впізнає,

Ховаючись по затишках окремо.

В руках застиглий світла оберемок

Миттєво тане в мороці кімнат

Відлунням світлих місячних сонат,

Як згадка про тепло і промінь літа,

Про запахи, що дарувала липа

Наприкінці липневої грози...

Заклякли в хаті часу терези

І засинати літа тінь не хоче

В міцних обіймах господині ночі.