***

Закоханість,   замріяність,    за обрієм  -  блакить.

І   день,  і   ніч,   і  цілий   світ    у   вічність   відлетить.

Лише   хвилина  з   погляду   та  мить,    мов   дотик  рук,

Вуста   голублять  ніжністю    і    чути  серця  стук.

Закоханість,   як  звільнення,   і   крила  - у   політ.

Все,   що  було   залишили,    нехай  лежить,    мов   слід

Загублений,    покинутий,    бо  погляд   вже  не  там…

Це   знову  ти   у   подушках  довірив   казку   снам.

Минає   все,   й  закоханість    розтане,    мов   туман.

Чекай,   коли  загоїться     вся    біль  сердечних   ран.

Та   крила  ж   не  обірвані  (на   інших  не   зважай).

В   душі  лунає   музика  -    закохуйся,     кохай!

(13.01.12)