* * *
Ти залишив мені на згадку
Дивну ніч у саду, коханий.
І краплини дощу солодкі
На устах, і парфуми пряні.
Пересохла земля жадібно
Тамувала нічну спрагу.
Тіло твоє, як дощ було лагідним,
А моє безборонним, і н;гим.
Ти приходив сьогодні в срібному,
Мовчазний, усміхався:"Мила".
Падав дощ і я ніжно пестила
Твої срібні вологі крила.