Я хочу знову чути твій потішний сміх.
Спостерігати як ти ротом ловиш сніг.
Вдивлятися у синь твоїх очей.
Як бавишся у сніжки між дітей.
Як ти кричиш, гукаєш і зовеш.
Як ти стоїш, сидиш, лижиш, ідеш.
Як бантика ти вяжиш із шнурка.
Як зранку дивишся ти мультик про сурка.
Як червоніє ніс твій на морозі.
Як на швиткому ти литиш порозі.
Як по пояс вилізши в вікно
ти переказуєш мені своє кіно.
І як на зустріч ти біжиш розкривши руки
після короткої хвилинної розлуки.
Закрию очі - ти сидиш біля вікна.
Відкрить боюся, знаю що нема.
І кожну мить за те себе картаю,
Що пізно вже казать що я КОХАЮ!