мамо...

Аннэт Никонорова
Очі від сліз червоні,
Серце , мабуть , вже сіре.
Я не забула , мамо
Як я його любила.

Спогади-наче зорі:
Кожного дня  - все більше
Я не забула , мамо
Вітер у серці свище.

Де ж те кохання інше?
Та чому час не лікує?
Мамо, невже ще більше
Буде боліти в грудях?