Вони служать своїм панам
за борги, за кредити. Мусять.
Хто їм ми? А вони хто нам?
Життям загнані, завжди в русі:
на ходу їдять свій "fast food"*,
на ходу школа, ВУЗ, весілля.
І в дорозі куди-небудь
їх народжують породілі.
Потогонне таке життя:
завагаєшся - геть з дороги!-
підеш "лузером" в небуття.
Думать ніколи - руки в ноги!
Як налякані скакуни,
бо вгризаються шпори в боки,
очі витріщили вони,
важко хекають, дрижать щоки.
Лиш для selfie** - черговий "smile"***,
а так - сірі, мов з мішковини.
Викликає вселенський жаль
та подоба напівлюдини.
Пожалів би і я, та знай:
доки бомби скидають з неба,
відпрацьовуючи свій "рай",
не жаліти їх, - гнати треба!
Моя логіка надпроста,
раз по-людськи не розуміють:
хай не лізуть в чужі міста,
хай у себе там скаженіють!
"Дикий Захід"? Чому би й ні...
Визнаю - дикий, навіть дуже!
Добре, що не лише мені
та їх дикість не є байдужа.
Вони служать своїм панам,
не своє все для них - вороже.
Може, так треба жити й нам?
Підкажи, православний Боже!
----------------------------------
"fast food" [фаст фуд] - їжа "швидкоруч", аби щось в рот вкинути, а з чого воно - хто зна...
selfie [селфі] - автофото для інших, на якому ти такий щасливий! А самому від безвихіддя плакати хочеться...
"smile" [смайл] - такий собі "гиржик", вольовим зусиллям розтягнуті куточки губ, реклама своєму дантисту.