Як ми колись малювали море –
Сонце палюче серед фігурок-хмар,
У п'ятирічної леді із вуст просторо
Солоними хвилями линуло ехо октав.
Музику ту фанатично ловили риби
І замовкали віками аби зберегти.
Ми віддаляли себе від неї так, ніби
Ще сподіваючись на мости.