Одужую від втоми і кохання,
Від вірності й невірності, від снів.
Одужую... Але одне бажання:
Почути на зорі пташиний спів.
І, спогади на скибки розділивши,
Самій собі наспівувати тихо.
З тобою посидіти так, між іншим.
І пригадати всі дитячі міфи.
Але одужую. Пора сказати: "Годі!"
Не знаю, як без тебе буду жити.
Згадай мене, коли в земній негоді
Твій час прийде цю землю залишити.
Я янголом до тебе білокрилим
З небес впаду, щоб душу захистити.
Одужую. Кохання відпустила.
Пробач мені. Й тебе дозволь простити.