Звабник – бач як діє підлотно! –
Піднебіння аж згіркло у тузі.
Ловчим блудом у клятій кузні
Приладнав собі юдино горло…
Погубителі шастають в хащах,
Хтивій глотці надав манливий
Бранний звук – смоляний, гарчачий,
Загустілого – вовчого вию...
Що ж вовки ми – змужнілі, днедавні,
Та легкі так на спомин – здуру...
Нам татарник, чагарники, плавні
Продирали натільну шкуру.
Настигали нас вовчі гони –
Били так… рідко хто рятувався.
Учиняли наші закони
Козодої та волопаси.
В прапорці заганяли гиком.
Вільний вовк, він і в полі – воїн.
Вовчий Бог! Не віщуй мені гибель
Від руки вовковия, з ганьбою!
Хай заб'ють – в сокири і в пуги,
Закапканять, прошиють навиліт.
Вовчий Бог, та не ці хай будуть –
Хто підслухував, як ми вили...
(Оригинал)
"Волковой" *
Катерина Квитницкая
Обольститель – каков искусник! –
Даже нёбо в тоске прогоркло.
Ловчим блудом в проклятой кузне
Приловчил иудино горло…
Погубители рыщут в чаще,
Алчной глотке своей присвоя
Бранный звук – смоляной, горчащий,
Загустелого – волчьего воя…
Что ж мы, волки, – матёры, стары,
Да легки на помине – сдуру…
Нам репей, царь-мурат, татарник
Продирал нательную шкуру.
Настигали нас волчьи гоны –
Так травили, что редкий спасся.
Соблюдали наши законы
Козодои и волопасы.
Во флажки загоняли гиком.
Вольный волк, он и в поле – воин.
Волчий Бог! Не суди мне гибель
От срамной руки волковоя!
Пусть забьют – в топоры и в плети,
Закапканят, прошьют навылет.
Волчий Бог, но пускай не эти –
Кто подслушивал, как мы выли…
*ВОЛКОВОЙ. - подвыватель, охотник
подзывающий волков, подражая их вою.
Толковый словарь охотничьих терминов
(В.А. Паутов. 2001).
** Пуга - кнут; плеть, плётка
http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-ru/пуга