Пiд парадом планет

Прокопенко Юрий
Ми з тобою одні,
Живемо, наче в сні,
В цьому світі, що зветься коханням.
Я тебе пригорну,
Твою руку візьму,
Хай це буде в коханні зізнанням.

Під парадом планет я побачив тебе,
Я побачив і вмить закохався.
Вічність часу спиню і до тебе прийду,
Через міст, який досі хитався.

Моє серце горить,
Наче стяг майорить,
Хоче ніжно тебе цілувати.
Ще хвилину і я
Спалахну, мов зоря,
Я не можу тебе не кохати.

Під парадом планет я побачив тебе,
Я побачив і вмить закохався.
Вічність часу спиню і до тебе прийду,
Через міст, який досі хитався.

Там над прірвою днів
Ми блукаєм одні,
Я скажу тобі все про кохання.
І у вирі цьому
Щастя я дожену,
Щоб палало у серці бажання.

Під парадом планет я побачив тебе,
Я побачив і вмить закохався.
Вічність часу спиню і до тебе прийду,
Через міст, який досі хитався.

27.09.2000 рік.