Палко, натхненно цілуй мої губи,
цілуй до затьмарення неба.
Від тебе жадаю солодкої згуби,
я згуби жадаю від тебе!
Цілуй мої щоки, вії, зап*ястя,
цілуй до кінця сього світу.
Бо знаєш, єдиний, нечуване щастя -
пізнати кохання літо.
Прокинулась. Третя. Поруч - нікого,
а губи цілунка просять.
Немає тебе, терпкого й п*янкого,
немає нас, голих і босих.
Бо ти вже далеко, та й я, напевно,
цураюсь самої себе.
Сумую за твОїм цілунком натхненним
й за сьомим безкраїм небом.