Сьогодні мені захотілось опублікувати вірш, який свого часу зазнав критики. Але я його все одно люблю, особливо за гребінь, що належить весні, і за сховані долоні. Нагадаю, що на днях мені закортіло зробити марафон власних творів - Вірші про весну. Отже, це вже другий вірш в марафоні. :)))
Хай спить
Хай зимове покривало
Собі спить,
Поки радість не настала
Й не гримить.
Поки не пробився в небо
Дух весни
І не чеше її гребнем
Кіс рясних.
Поки промені холодні
І скупі
Бережуть свої долоні
У теплі.
Земле, спи, поки відважна
Міс Весна
Бій веде за неосяжні
Небеса.