Не муч мене, бо серце відболіло.
Не муч - я хочу жити без жалю.
Твоє тепло вже позабуло тіло,
і у душі тебе вже не люблю.
Я не тягнусь до тебе, любий кате,
ти тінню світло сонця затулив.
Не муч, бо гірш за все на світі – знати
й забути те, як ти мене любив.
Я позабуду карі теплі очі
і ніжність губ, і лагідність долонь!
Іди до біса! Хтось же напророчив
у грудях моїх той палкий вогонь!
Не муч мене, я майже відхворіла,
я майже почала життя з нулю...
Твоє тепло ще пам’ятає тіло,
і грішну твою душу я люблю…