Я тікала від тебе автостопами/автострадами/ночами,
видаляла контакти,
замітала усі сліди,
не залишала місця в душі для тривог та печалі
й свято вірила, що це востаннє
і назавжди.
Я блювала своїми почуттями у кожному туалеті,
ампутувала їх без наркозу в кожнісінькому вірші.
Переховувалася від тебе по всій планеті
й блокувала спогади, які ти мені лишив.
Я вперто ішла вперед. Сама себе дивувала.
Ніколи не озиралася /щоб не почути твій сміх/.
Крізь міста і роки я тікала від тебе, тікала, тікала.
Щоб зрозуміти,
що всі дороги
закінчуються
біля твоїх ніг.
©~SIrena~
27.04.12
Я убегала от тебя автостопами/автострадами/ночами,
удаляла контакты,
заметала все следы,
не оставляла места в души для тревог и печали
и свято верила, что это в последний раз и навсегда.
Я блевала своими чувствами в каждом туалете,
ампутировала их без наркоза в каждом стихе.
Скрывалась от тебя по всей планете
и блокировала воспоминания, которые ты мне оставил.
Я упрямо шла вперед. Сама себя удивляла.
Никогда не оглядывалась /чтоб не услышать твой смех/.
Сквозь города и годы я убегала от тебя, убегала, убегала.
Чтобы понять,
что все дороги
заканчиваются
у твоих ног.