Сумна...На одинці з сумнівом...
Юначе,навіщо ти прислухаєшся до моїх думок?
Я увійшла до твого життя примарою...
Примарною надією,з`явившись із темряви сплетінням промінів місячного сяйва...
Це відзеркалення твоїх думок...Ти мариш...
Неначе місяць,що ховається за хмариною,я ховаю своі думки від тебе...
Ховаюся у снах...
Все марно...
Сумна..
Юначе,навіщо ти прислухаєшься до моіх думок?..