Чи ж моя в тім вина, що вона неземна...
Особливим нічим не примітна –
Бачу тільки її, хоч нестерпна бува...
А без неї – журба безпросвітна.
Чи ж її в тім вина, що не вірить вона –
Зрада вразила серце наскрізно...
І я душу свою розтинаю дарма,
Заклинаю... й молю її слізно.
Чи ж провинна душа, що вона молода,
Й доля кинула карту так пізно,
І на скронях блищить наче сніг сивина,
Й Матір Божа так дивиться грізно...
Може вдача така, чи прокляв хто навік,
Наче хтось... а не ти обираєш...
За ту крихту тепла – догориш як сірник,
Все віддавши – нічого не маєш...
13.05.2012