Розквітають вишні в Шепетівці,
Ніби намальована краса…
Вітерець цвіт гонить по бруківці,
Свiтяться весною небеса…
Ніжний запах аж п’янить поволі,
Зеленіють навкруги садки,
Вдячні ми своїй чудовій долі,
Бо вона ступає залюбки.
Ось стоять дерева дивовижні,
Наче наречені навесні,
Білим цвітом проквітають вишні ,
Та вони надходять дивно в сни…
Розквітають вишні в Шепетівці,
Травень ніжний теж чаклує нас,
Гарно й мило у своїй домівці,
З нами поруч рухається час…
Автор Геннадій Сівак.
22 травня 2012 року.
Расцветают вишни в Шепетовке,
манят нарисованной красой...
Гонит ветер лепестки по бровке,
освящая небеса весной.
Нежный запах стелется дурманом,
а вокруг зелёные сады...
Я приду домой сегодня пьяным
от любви - избранницы судьбы.
Дерева торжествены и светлы,
словно новобрачные весной...
Отцвевают вишни белым цветом,
сны наполнив странною тоской.
Расцветают вишни в Шепетовке-
нежный май колдует здесь сейчас...
Гонит время лепестки по бровке,
и чарует этот миг для нас!
Благодарю за перевод
Надежду Кучумову!