(До Лук’янівської в’язниці)
Може то вдача така вже гірка -
Більшість благає московських кайданів.
Бог їм суддя, бо нема вже Сірка*
Пане Степане, пане Степане.
Як нам бракує козацьких полків.
Понад степами, понад степами.
Знищили все комісари палкі,
Пане Степане, пане Степане.
Тож визволяючи нас з під ярма,
Йтимеш крізь пекло, аж поки не стане...
Інших шляхів до безсмертя нема,
Пане Степане, пане Степане.
1991рік.
Харків
*Легендарний
кошовий отаман