Анапест- палець обернений на себе

               
Ти прости мене мамо, Вкраїно прости,
Ти вже може в незлобі й забула,
Як я тілом безгрішним дівочим твоїм
Торгував в бардаках Істамбула.
               
    Як за виторг купив депутатський мандат,
    І народним зробившись по тому
    Глитаям на поталу  народ свій віддав,
    Тільки б їздить у джипі  крутому.
               
Ні. В Стамбулі не був я поміж торгашів
Людоловно – продажнього ряду.
Як не був і між тих хто в світлиці твоїй
Чинять в змові не раду а зраду.
               
    Та душа моя стогне в пекельнім вогні,
    Бо бідою і болем цей гріх на мені:
    То з моєї вини!
    …То з моєї вини!
     Розпинають тебе яничари –сини.
               
Бо струмина життя знов повз мене текла,
Бо ізнов моя хата із краю була,
Бо від страху мовчав я й мовчав не за так,
Я свій голос продав за гладенький маслак.
               
   Я свій голос продав за гладенький маслак
   Що кумир мій украв з громадського котла,
   Всіх кумир обдурив, він сміється до сліз,
   На тій кістці кумир сам все м*ясо обгриз.
               
…Ти простиш в материнській любові сліпій,
Та в годину пекельної скрути
Дай нам Боже від згуби тебе вберегти…
Бо не простять ні діти ні внуки!