* * *
Відцвіла вітрами черемшина.
Відцвіли тюльпани, сон-трава
І снігами білими калина,
Мов краса дівоча відійшла.
Відцвіли сади, й весняну воду
Свою скинули в Дніпро річки,
І каштанів неповторну вроду
Погасили їх стрімкі свічки.
Відцвіло конвалії намисто,
Соловейком травень відспівав,
І прийшло вже літо в наше місто,
З теплим серцем, з пахощами трав.
Не сумуй. Адже і літа треба,
Треба щоб акація була,
Треба сонця, лагідного неба…
І щоб липа медом зацвіла.
Щоб півонія духм’яним цвітом,
Зацвін і дзвіночки розцвіли,
Щоб кохання й щастя в цьому світі
Поряд з піснею і мріями ішли.
Не сумуй. Достигне скоро жито
І аргонії, як завжди, зацвітуть.
Ще не все відспівано й прожито,
Й весни ще не раз до нас прийдуть.
М.Кузьменчук