Сьогодні я від Вас не хочу подарунків!!
Не треба ні троянд, ні найщиріших слів...
У свято Жінки, любий, дозволь без обладунків:
Я прагну бути поряд... Не треба вівтарів.
Даруй мені увагу, свій голос... Без надії... -
Вона мене безжально з’їдає зо дня в день.
Залиш чарівні Тіні ти для своїй Марії,
А я вже буду поряд – щасливий Божий день!
Хай Свічка догорає, ячить нехай, палає!
Мені потрібен погляд із посмішкою лиш.
Омріяно-крилате, безжурне хочу Свято!
А те, що буде в травні – ти все рокам залиш...
У свято Жінки, любий, давай без обладунків...
І підемо у тишу до лісу моїх Мрій.
Я хочу бути поряд... Не треба поцілунків...
Життєва проза поезованих надій.