По мотивам произведения
http://www.stihi.ru/2009/07/25/2882
Коли любов…
(Анна Бех)
Коли любов - вона вродлива,
Із ночі спрагло повінь п;є,
Чекає вранішньої зливи,
Щоб довести усім - я є!
Бліда, розгублена, і - справжня,
З вінком неписаних сонет,
Раптова, близька-недосяжна,
І їй байдужий дзвін монет…
У славі променів наступних,
В очах, змальованих з зірок, -
Такий невимовлений смуток!
Враз зрозумієш, ЩО Є БОГ…
=============================
Коль есть любовь…
ИЗ ЦИКЛА "ДРУГИМИ СЛОВАМИ"
Коль есть любовь – она прекрасна,
Ночную паводь жадно пьёт,
И жаждет ливня утром ясным,
Чтоб всем сказать: да я же – вот!
Растеряна и – неподкупна,
С венком неписаных сонет,
Внезапна, близко-недоступна,
Ей безразличен звон монет,
Лучи зари ей воссияли…
В очах, где звёзд ночных покой -
Невысказанный груз печали!
С ней
ЧТО ЕСТЬ БОГ –
поймёт любой …
31.08.2009