Періодично вмикаєш програму «нестерпна сучка»,
завжди знаходиш проблеми на свої сідниці кольору шоколаду,
любиш слухати музику на максимальну гучність
та маєш над сусідськими дітьми незрозумілу владу.
Суботні ранки зустрічаєш у моїй старенькій автівці
напівсонна, іноді набухана і від того дуже кумедна,
тобі до самої лампочки, що пристало робити порядній дівці,
а матюкаєшся ледве не віртуозніше мене.
Прикро, що ти перейняла мою надмірну свободолюбність,
вельми феміністичні настрої та нестерпний характер.
Мені для розуміння цього знадобилося два шлюби,
ти це засвоїла майже в режимі «авто».
Щиро ненавидиш усіх моїх залицяльників та коханців,
ніколи не боїшся говорити їм це в обличчя прямо,
читаєш журнал «Махім» замість дівчачого глянцю.
Я впевнена, що із тебе вийде унікальна мама.
Маленька моя, гарнесенька Афродіто,
любителько різноманітних пиятик та клубів,
ти найдорожча мені серед усіх людей цього світу.
Я люблю тебе, сестричко. Безмежно люблю.
отклик Черного дельфина
Случается так, теряются в жизни друзья.
Враги, как ни странно, часто бывают бывшими.
Сестра - друг, который останется навсегда.
Пусть, даже, все дружбы на свете, вдруг, станут лишними.
Случается разное...- всякая ерунда.
Как правильно жить? - За жизнь, не поймешь науки!
Рука сестры, лишь - неизменно, протянутая рука
Где, давно уже, отмахнулись другие руки.