//присвячується В.М.
Утопічні мотиви, до яких підіймаються наші розмови,
звели б з глузду кожного.
Усі суперечки нагадують перегони
повітряних зміїв, переливання з порожнього
у пусте
чи навпаки,
пустель
береги.
Ми заплутуємось у своїй чистоті,
чужій неправоті,
світовій кривді.
Ми просто заплутуємось.
Ми втрачаємо смак життя
від ідейної прісності,
безідейної прісності
від початку і до кінця.
Утопічні мотиви наших думок тонуть в буденності,
бо утопія просто повинна втопитись —
так вважали постові душевних митниць.