Мо кохання

Анатолий Щербак
МОЄ КОХАННЯ

Холодна тиша за вікном
І ніч життя моє вбиває
Моє життя - жахливий сон
Коли тебе поруч немає

У небі місяць тихо плаче
Блакитним світлом почуттів
І зорі білі стогнуть наче
В безодні вітряних шляхів

Шепоче вітер пісню свою
Та листя мокре підійма
А я лише про тебе мрію
Для мене іншої нема

Нема прекрасніше за тебе
Твоя краса немов весна
Я божеволію від тебе
Немов від келиха вина

Твої глибокі сині очі
Солодкі губи наче мед
Я цілувати вічно хочу
Я хочу їх найбільш за все

Твоє волосся наче хвилі
В яких мій розум потонув
Я їх збирав неначе квіти
Про все на світі я забув

Твоя пахуча ніжна шкіра
Немов троянда у росі
Твоє палке гаряче тіло
Як гріх розмішаний в крові

Ти наче вишня соковита
Така ж солодка і п’янка
Але маленька гостра кістка
Застрягла в серці на літа

Вона застрягла там назавжди
Та ріже серце кожну мить
І ці червоні теплі плями
То кров до ніг твоїх біжить

Ти – заборонене бажання
Ти наче ангел світлих мрій
Я кожен день тебе шукаю
Але знаходжу лише біль

А може ти та темна сила
Той чорний птах моїх страждань
Ти мою душу отруїла
Але не вбила мій печаль

Холодна тиша за вікном
І ніч життя моє вбиває
Моє життя – гірке вино
Яке ти швидко випиваєш…

© A.VENETUS.