Ниже села, за Облазом
Два коникы пасут разом,
Два коникы тай кобыла,
Що ты, мила, наробила? Наробила…
Забрала сь уд хлопців розум –
Нич не варті твої сльозы:
Єден хоче ся женити,
Другый хоче ся топити, ой, топити.
Докіть хлопці пудростали,
Мы ся з тобов любовали.
Будеш ты з єдным, вать другым,
А я піду гет за плугом, гет за плугом.
Та я з"орю свою ниву –
Мила моя, будь щаслива.
Най тя любит тот, ко хоче,
А мині най сохнут очи, сохнут очи.
А я сяду на біціґлі,
Кажу правду – йсе не фіґлі,
Долі селом ся повезу
По путьови, ги по лезу, ги по лезу.
Най любов ми серце ріже,
Най слызами в душу лізе,
З нирвів най мотузя яже –
Буде так, ги карта ляже, карта ляже.
Бо ты дівка, а я дідо…
Накладу на груди ліду,
Може так любов застужу,
Бо тя люблю щи май дуже, щи май дуже.
Ниже села, за Облазом
Два коникы пасут разом,
Два коникы пасут разом…
17.06.12
Вірш на русинському діалекті української мови
біціґлі – велосипед
фіґлі - жарти