Його вже немає, і він вже ніколи
нічого не наримує, і нікому...
Я хотіла б тебе відчути – милий, руку простягни!
Я не можу тебе забути, мрію бачити й у ві сні.
Ти ніколи моїм не будеш, та бажання не зупинить.
Порятуй моє серденько, і воно запалає вмить.
Чи важливо це для тебе, може й ні, та не втім журба.
Ти потрібен мені, як небо, а воно і є, і нема.
Той простір до себе кличе, я лечу, хоч і сама.
Без кохання тяжіють крила, та здіймаюсь я недарма.
Там є ти!..