валідольні сніданки як сніг із якого не вибратись
навіть червень квартирою швендяє в білім халатику
без присвійних займенників, добре? ця гра у граматику
ставить крапку по кожнім «твоя» й переходить у синтаксис
валідольні сніданки як вата чорніють від туші
як нам вибратись з міста дзвінків і футбольних фанатиків
горло повне від диму піску і моління схизматика
я ридаю в трамваях як риба всім тілом на суші
валідольні сніданки щоранку а рани не меншають
засинаю недопалком і прокидаюся феніксом
ти давно вже не той як невдалий відбиток на ксероксі
та в мистецтві палити словами ти б міг бути першим